Мариму

Босьтöм Википедияись
Республика Мариму
'Марий Эл Республик
Республика Марий Эл
Вужпас
Дӧрапас
Канму Роч Федерация
Гимн Марий Эл республикын чапмурыжо
Статус республика
Ыджытжык регион Волгадор федерал кытш
Янсалӧм 3 каркытш, 14 район
Веськӧтлан шӧрин Ёшкар
Аркман кад 1920' арпом 4' лунö' во
Президент Маркелов Леонид Игоревич
Юрий Минаков
БПЛ (2008 во)
Морт вывся БПЛ
67400000000
96537
Веськöтлан кыввез мари, роч
Оліссез (2010 во)
698176 (0.49 %, 65-ӧт места)
Оліссезлӧн тшӧкыта 29.87 морт/км²
Чужанвуж сьӧрті тэчас мариэз, тотара, роччез
Мувывтор 23375 км²
(ва - 0,14 %, 73-ӧт места)
Республика Мариму мусерпас
Кад кытш Мöсква кад (UTC+6)
Код ISO 3166-2 RU-ME
Индекс FIPS RS45
Телефон код (+7) 836xx
Пошта индекссэз 424000–425999
Автомобиль код 12
Веськöтланлöн сайт

Мариму (мариöн да роч. Марий Эл) – мари отирлӧн горт му, асъюралан республика, Роч Федерация видзантор, пырӧ Волгадор федерал кытшӧ.

Канкарыс – Ёшкар.

Ним[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Мариму шусьö сідз мари отир сьöрті, кöда татöн важысянь олöм и кöда понда татöн вöлі лöсьöтöм автономия.

Статус[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Республика Мариму — Роч Федерация видзантор.

География[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Мариму куйлӧ Асыввыв-Европа волькытін асыввыв торын.

Ордча муэз:  ойвылын да асыввылын — Киров лапӧв, лунвыв-асыввылын — Тотарму, лунвыв-рытвылын — Чувашму, рытвылын — Макарья лапӧв.

Республика куйлӧ Волга шӧр визывтӧмын. Республика ыджытжык торнас куйлӧ Волга шульга вадӧрын. Ю везыс тэчӧм 19 бассейнісь. Быдсӧн республикаын 10 км-ся кузьжык 179 ю. Юэз котӧртӧны унажыксӧ вӧрӧттяс да вердчӧны быднёжа (ныись 50 %  — сылӧм ваэзӧн). Ювезлӧн шӧрӧт тшӧкыта 0,47 км2, медучӧт — 0, 36 км2 Ветлуга ю бассейнын, а медыджыт — 0,85 км2 Учӧт Юнга ю бассейнын. Быдӧс юэз (Илеть-ся) бура йысялӧны. Ваыс ыждывлӧ медбура апрель мӧд джынын, ваыс содӧ 2 до 5,5 м-ӧдз. Ямӧны юэз — май помӧдз, мукӧдкоста юнь пондӧтчанын[1].

Шульга вадӧрись рытвыв торын паськалӧ нюрья Мари лыжмытін. Рытвылас Волгаӧ усьӧ гырись вож — Ветлуга. Лажмытінся асыввылынжык котӧртӧны Волгалӧн шульга вожжез, кӧдна пондӧтчӧны Ятка мыссэз лунвыв покаттэзын: Учӧт Кокшага вожжезӧн Учӧт Кундыш да Ыджыт Ошла, Ыджыт Кокшага вожнас Ыджыт Кундыш, Рутка. Ны оллезын уна вӧртыэз.

Муввывторлӧн асыввыв тор куйлӧ Ятка мыссэз гӧгӧр (275 м вылынаӧдз), татӧн пантасьлӧны рельефлӧн карстчужӧма формаэз, вевдӧрыс кырӧтӧм юэзӧн да кырассэзӧн. Ны коласісь Яткаӧ усьӧны: Немда вожжезӧн Лаж, Толмань, Шукшан дмд, Буй, Уржумка; Волгалӧн шульга вож Илеть вожжезӧн Шора, Ировка да Юшут.

Волга веськыт вадӧрын республика 14 кундеммезісь куйлӧ токӧ ӧтік — Курыкмари, кӧда босьтӧ Волгадор вылынінлісь ойвыв тор. Татӧн Волгаӧ усьӧны Сура, Сумка, Юнга, Учӧт Юнга, Сундырь.

Волга вылын лӧсьӧтӧмӧсь Шубашкар вавидзан да Куйбышев вавидзан.

Колана шедтассэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Ресурссэз: торф, сёй, строитчан из, известняккез, стеклоа да силиката лыаэз, минерал ваэз.

Климат[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Климат шӧркодя континентвывся: кузь кӧдзыт тӧв, шоныт гожум. Шӧрӧт шонтӧгыс гожумнас +18…+20 °C. Меджар погоддя — юль шӧрын. Руыс шоналӧ +24…+28 °C-ӧдз. Арнас погоддя кӧдзыт да мускыт, пыржык вына лэчыт тӧӧввезӧн да зэррезӧн. Нечшоча одз кынтывлӧ да пуксьывлӧ лым. Нояб — медтӧла тӧлісь. Тӧвся кад, унажыксӧ, пондӧтчӧ нояб коста. Шӧрӧт шонтӧгыс тӧвнас −18… −19 °C. медкӧдзыт тӧлысь — январ. Республикаын ӧддьӧн лӧсьыт тӧвся спорт понда: татӧн ысласьӧны лямпаэзӧн, конёккезӧн. Тулыс пыржык ыркыт да кӧс.

Быдмӧт да пода олан[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Куликово ты Юлсер карын

Мариму куйлӧ тагадорись зонаын. Мусиннэс унажыксӧ ежаа-шаргунаӧсь, нюрвывсяӧсь, вӧрись рудӧсь. Сора вӧррез (пожум, ньывпу, кӧз, кыдз) вевттьӧны мувывторсис 50 %-ся унажык (нія унажыксӧ рытвыв да шӧрӧт районнэзын. Юэз пӧлӧн — тыпуа-нинпуа вӧррез. Вӧрын олӧны кӧин, ош, руч, вӧрмӧс, вӧркань, мой, мукань да кин да. Эм ягись да ваись пӧтка.

Маримуын эм национал парк Марий Чодра, заповедник Кугу Кокшага.

История[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Янсалом[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Республика Мариму веськӧтлӧм могись янсӧтӧм сiдз: куим каркытш да 14 муниципал кундем.

Маримулöн янсалöм
№ карта
вылын
Муниципал
юкöт
Код
ОКАТО
Кыным морт Мувывтор,
км²
Тшöкыта,
морт/км²
Веськöтлан
центр
I Ёшкар 88 401 000 259 162 101,8 2557,0
II Юлсер 88 405 000 55 671 30,6 1835,8
III Чыкма 88 415 000 21 262 13,0 1744,2
1 Юлсер кундем 88 204 000 23 899 942,7 25,4 Юлсер кар [2]
2 Курыкмари кундем 88 208 000 25 671 1716,2 15,0 Чыкма кар[2]
3 Провой кундем 88 212 000 44 876 2748,8 16,3 Провой кар
4 Кӹлемар кундем 88 216 000 13 525 3254,7 4,2 Кӹлемар карок
5 Кужэҥер кундем 88 220 000 14 515 852,8 17,0 Кужэҥер карок
6 Марий Тӱрек кундем 88 224 000 23 005 1513,9 15,2 Марий Тӱрек карок
7 Маскасола кундем 88 228 000 67 824 2765,8 24,5 Маскасола карок
8 Морко кундем 88 232 000 32 290 2270,1 14,2 Морко карок
9 У Торъял кундем 88 236 000 17 054 925,1 18,4 У Торъял карок
10 Ӧрша кундем 88 240 000 15 125 896,5 16,9 Ӧрша карок
11 Поранча кундем 88 244 000 16 242 791,7 20,5 Поранча карок
12 Шернур кундем 88 248 000 25 598 1032,1 24,8 Шернур карок
13 У Роҥго кундем 88 252 000 31 054 1421,0 21,9 У Роҥго карок
14 Йӱрнӧ кундем 88 256 000 8726 2154,0 4,1 Йӱрнӧ карок

Оланiннэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Оланiннэз, кытӧн олӧны 3 сюрс мортся унажык
(2010 вося гижӧтӧм дырни) (14 октября 2010 года)[3]
Ёшкар 248 688 Ӧрша 6590
Юлсер 55 671 Поранча 5984
Чыкма 21 262 Кужэҥер 5384
Маскасола 16 840 Мари Турек 5163
Провой 11 945 Краснооктябрьский 4558
У Роҥго 10 667 Приволжский 4159
Морко 9920 Кӹлемар 4059
Шернур 8683 Йӱрнӧ 3462
Семёновка 7518 Руэм 3309
Красногорский 6698 Суслонгер 3159
У Торъял 6633 Сурок 3038
Маримуын оланіннэз

Отир[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Ёшкарын да Юлсерын, а сэсся кынымкӧ посадын Ёшкар гӧгӧр да республика рытвылын олӧны унажыксӧ рочччез. Посадын олӧны унажыксӧ мариэз, Курыкмари кундемын — курыкмариэз, кӧдна невна неӧткодьӧсь олык мариэзкӧт. Провой кундемын эм кынымкӧ чуваш посад.

Отир 1926 год,
сюрс морт (*)
1939' во,
сюрс морт (*)
1959' во,
сюрс морт (*)
1970' во,
сюрс морт (*)
1979' во,
сюрс морт (*)
1989' во,
сюрс морт (*)
2002' во,
сюрс морт (*)
2010' во,
сюрс морт[4]
Роччез 210,0 (43,6 %) 267,0 (46,1 %) 309,5 (47,8 %) 320,8 (46,9 %) 334,6 (47,5 %) 356,0 (47,5 %) 345,5 (47,5 %) 313,9 (47,4 %)
Мариэз 248,0 (51,4 %) 273,3 (47,2 %) 279,5 (43,1 %) 299,2 (43,7 %) 306,6 (43,5 %) 324,3 (43,3 %) 312,2 (42,9 %) 290,9 (43,9 %)
Тотаррез 20,2 (4,2 %) 27,1 (4,7 %) 38,8 (6,0 %) 40,3 (5,9 %) 40,9 (5,8 %) 43,9 (5,9 %) 43,4 (6,0 %) 38,4 (5,8 %)
Чувашшез 2,2 5,5 9,1 (1,4 %) 9,0 (1,3 %) 8,1 (1,1 %) 9,0 (1,2 %) 7,4 (1,0 %) 6,0
Украинса 1,8 2,7 4,6 4,5 5,3 5,1 3,6
Удмурттэз 1,2 1,4 2,5 2,6 2,5 2,5 2,2 н. д.
Беларуссэз 1,2 1,2 1,4 1,4 н. д.
Эрзя да мокша 1,6 1,6 1,7 1,7 1,7 1,3 н. д.
Азербайджанса 1,2 н. д.
Армяна 1,1 н. д.
Немеччез 1,1 н. д.

Мыччалӧмась чужанвужжез 1000 мортся унажык

Веськöтлан[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

2000' восянь республикаын юралӧ Леонид Маркелов.

Отир нимсянь баитан орган — Кугыжаныш Погын (каналан ӧксян). Медбӧрьяись Кугыжаныш Погынӧ бӧрйисьлӧмась 2009' октяб 11' лунӧ.

Кöзяйство да быт[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Культура[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Лыддьöтан[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Ыстöттэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Ыстісяннэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  1. Поверхностные воды // Энциклопедия Республики Марий Эл — 2009. — C. 59—61.
  2. 2,0 2,1 Каррез Юлсер и Чыкма озö пырö Юлсер кундемӧ и Курыкмари кундемӧ.
  3. Численность населения районов и городских населённых пунктов субъектов Российской Федерации. Предварительные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года.
  4. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года