Юксьӧв (Кӧчладор район)

Босьтöм Википедияись
Юксьӧв
Юксеево
Му:  Рочму
Статус:  посад
ладор:  Перем ладор
район:  Кöчладор район
Медодз казьтылӧм:  1579
Инлыдпассэс:  59°52′00″ с. ш. 54°19′17″ в. д.HGЯO
Веськӧтлан кыв коми, роч
Отир лыд  503 морт (2009)
Час кытш:  UTC+5
Телефон нумерӧ содтӧт:  +7 34293
Почта инпас:  619327
Авто нумерӧ содтӧт:  59, 81

Юксьö́в — важ коми посад Перем ладорись Коми кытшын, Кöчладор районас.

Ӧні посадас Юксьӧв посадмулöн шöрин.

Ним йылісь[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Файл:Юксьöв. Ыджыт туйвеж.JPG
Ыджыт туйвеж
Файл:Юксьöв. Вичку1.JPG
Вичку
Файл:Юксьöв. Кай волок.JPG
Кай волок пондöтчö татöн
Файл:Юксьöв. Клуб.JPG
Клуб
Файл:Юксьöв. Шöрöт школа.JPG
Шöрöт школа
Файл:Юксьöв. Школалöн стадион.JPG
Школалöн стадион
Файл:Юксьöв. Валентин пруд.JPG
Валентин пруд
Файл:Юксьöв. Базар туй.JPG
Базар туй
Файл:Юксьöв. Сёрва туй.JPG
Сёрва туй
Файл:Юксьöв. Ыджыт война казьмöтан.JPG
Ыджыт война казьмöтан
Файл:Юксьöв. Асйöз война казьмöтан.jpg
Асйöз война казьмöтан
Файл:Юксьöв. Веськöтлан2.JPG
Веськöтлан керку
Файл:Юксьöв. Йöзöс верданін.JPG
Йöзöс верданін
Файл:Юксьöв. Меркурий лавка.JPG
Меркурий лавка
Файл:Юксьöв. Новак лавка.JPG
Новак лавка
Файл:Юксьöв. Василёк лавка1.JPG
Василёк лавка
Файл:Юксьöв. Челядьсад.JPG
Челядьсад
Файл:Юксьöв. Вичку2.JPG
Вичку рытнас
Файл:Юксьöв. Ыстöм йöзлöн музей.JPG
Ыстöм йöзлöн музей
Файл:Юксьöв. Часовенка.JPG
Часовенка

Юксьöв посад шуöны сідз важ öксай Юкся ним сьöрті.

География[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Юксьöв посад сулалö Ыджыт туйвежын: Важ сибир тракт да öння Кудымкар-Гайна тракт вожасянінын, Кöч посадсянь ойвылö 30 км ылынаын (автобусöн мунны 40 минута), Гайнасянь лунвылö 45 км ылынаын да Кöс посадсянь рытвылö 38 км ылынаын.

Посадсяняс рытвылö нюжалö Кай волок.

Ордча грезддэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Медматын Юксьöвсяняс — Митя грезд, кöда сулалö асыввылас 1,5 км ылынаын. Ылöжык Кöс тракт кузя кö мунан, адззан Пармайыл. Мунан кö рытвылö кыкьямыс километра, петас Сёрва посёлок. Лунвыв-асыввылас Юксьöвсяняс чукöрöн сулалöны грезддэз Москвина, Сизьöв, Бажöв, Вершинин да нёль километраöн ылынжык Архипöв.

Одзжык матын вöлöмась грезддэз Маше́нь, Ӧ́ртя, Зи́мин (рытвылас), Белькӧ́в да Кайса́рӧв (ойвылас), Манасты́р да Чаня́ыб (Турцияын).

Ордча посаддэз — Чадзöв (асыввылас 11 км ылынаын), Пелым (лунвылас 15 км ылынаын) да Сергеевскöй (посёлок, ойвылас 16 км ылынаын).

Матісь ландшафттэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Отирыс тöдöны Юксьöв гöгöрись татшöм ландшафттэз:

  • Баженьӧ́вскöй (мыс, лунвылас)
  • Бразгинъяг
  • Ве́лдöр (асыввылас)
  • Велта́с (асыввылас)
  • Вышкау́т (лунвылас)
  • Дзибмы́с (ойвылас)
  • Енма́ыб (лунвылас)
  • Захарлог
  • Кöнчивидз (?)
  • Кабьяню́р
  • Кирпи́чнöй (лунвылас)
  • Кушпо́н (лунвылас)
  • Лесопилка (ойвылас)
  • Маркопашня (важ ыб)
  • Мöдöртыла (важ ыб)
  • Нюрсай (видз, 2 км ойвыв-рытвылас)
  • Ошкаин (3 км ойвылас)
  • Сёрвинчи пашня мыс
  • Со́рдвыл (ойвылас)
  • Тоинкöдж (мыс, ойвыв-рытвылас)
  • Турпан (гожумся лагер, ойвылас)
  • Ыджы́тсу (ойвыв-асыввылас)

Матісь шоррез:

Неылын Юксьöвсяняс пондöтчöны юэз:

Нюррез:

Посадас эм öтік пруд:

Янсалöм[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  • Це́нтр
  • Баляло́г
  • Шко́льнöй йӧ́р
  • Лёкморда́ин
  • Виль посё́лок
  • Алимпе́й
  • Кöинбӧ́ж (тракт сайын)

Туйез[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Юксьӧвын öні лыддьöны 12 туй да öтік туйколас [1]:

Коми ним Роч ним
Асыввыв туй ул. Восточная
Базар туй ул. Ленина
Медшöр туй ул. Центральная
Медшöр туйколас пер. Центральный
Никулин туй ул. Никулина
Ойвыв дзиб туй ул. Северная глубинка
Сёрва туй ул. Северная
Том туй ул. Молодежная
Тракт туй ул. Трактовая
Школа туй ул. Школьная
Шöри́сь туй ул. Советская
Энергетиккез туй ул. Энергетиков
Юсай туй ул. Заречная

Посадлöн шöринМедшöр туй да Базар туй вожасянінын, татöн сулалö вичку да лавкаэз.

Медшöр туй — важ Гайна трактлöн тор, cія петö посад сайö ойвылас да лунвылас.

Базар туй петö асыввылас посад сайö да пöртчö Кöс трактö.

Сёрва туй петö рытвылас посад сайö да пöртчö Кай волокö.

Эм эшö туйезлöн важ ниммез: Мöсъюртуй, Чагья туй.

История[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Юксьöв ладорыс — важ чудь му.

Роччез первуись казьтылöны Юксьöв йылісь 1579' годö, а 1647' годö шуöны сійö погостöн. Сэк татöн вöлöма ям, сулалöма пуовöй вичку. Посадыс быдмöма Важ сибир тракт дорын. 1787—1798' воэзö татчö сувтöтöмась öнняся изовöй Преображеннё вичку. 1880' воэзö татöн вöлі 54 кöзяйство. Отир кöдзöмась сю, пöрöтöмась вöр, ягöдалöмась (пуягöд, туримоль), ямщичайтöмась, кыйлöмась вöр пöтка.

ХХ век пондöтчикö кужöмась ни кокнита баитны не токö комиöн, но и рочöн. 1909' годö татöн вöлі волосьнас веськöтлан, земстволöн велöтчанін, лыддьöтан керку (библиотека), вит лавка, казналöн вина вузалан, земстволöн станция. Олöмась сэк посадас 532 морт, видзöмась 68 картавыл.

1924' воöдз, посадас вöлі Чердын уездісь Юксьӧв волосьлöн шöрин, сыбöрын Кӧсладор (1926' восянь Кӧсладор) районісь Юксьӧв сельсоветлöн шöрин.

1929' годö Юксьöвын лöсьöтöмась колхоз «Плуг», кöдö гырисьмöтöм бöрын шуöмась «За коммунизм». 1970' нояб 27' лунö сійö öтлаöтöмась ордча «Калиновка» колхозкöт, да лöсьöтöмась татчö «Юксьӧвскöй» совхоз.

Посадын вöлі асфальт-бетон завод.

Веськöтлан[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Öні Юксьöв — Юксьӧв посадмулöн шöрин. Татöн пукалö посадмулöн веськöтлан, юралісьыс Утробин Василий Клименьевич. Эм депутаттэзлöн совет.

Кан нимсянь уджалöны:

Отир[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Юксьöв посадын олöны юксьӧ́вчи. Айка мортсö шуöны юксьӧ́веч, инька мортöс — юксьӧ́вка. Тöдчанним юксьӧ́вись нето юксьӧ́вскöй.

2009' во пондöтчикö гумагаэз сьöрті посадас олöмась 503 морт, кöдна видзöмась 176 горт.

Отирыс гишшöны то кыдз:

Локтіссез

Отирыс унажыксö комиöсь, баитöны комиöн.

Ордча грезддэзісь йöзыс нимкодялöны Юксьöвын оліссесö лöдззезöн (юксьöвскöй лöдззез).

Кöзяйство да быт[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Öні посадас öтласа артиллез абуöсь. Отир уджалöны му-видз торйын: быдтöны карч да видзöны пода. Сю озö ни кöдзö. Ыббез турунсялöны да вöрсялöны.

Кöзяйство видзись котыррезісь эм:

  • ДРСУ
  • лесопилка

Одзжык вöлі пекарня, öні сійö разьöмась.

Лавкаэз вита:

  • Меркурий (одзжык Агас)
  • Новак
  • Райпо (шуöны продмаг)
  • Сто мелочей
  • Триумф (шуöны Василёк)

Райпö керкуын жö эм йöзöс верданін.

Посад дорын лöсьöтöм электровезлöн трансформатор подстанция.

Виль трасса Кудымкар-Гайна асфальтируйтöм, мöдік туйез посадас вевттьöмöсь гравийöн нето куш му.

Быд лун ветлöны автобуссэз Кудымкарлань Гайнасянь да Кöссянь и мöдöрö.

Уна отирлöн эм ас машина.

Телевизор юксьöвчи видзöтöны, радио позьö кывзыны токö приемник пыр.

Эм гортся телефоннэз да туйдорся таксофоннэз. Мобильникöт позьö баитны 2011' гожумсянь (оператор Мегафон,

U-tel,посадын сувтöтöмась вышка).

Эм ФАП, матісь больнича — Кöч посадын.

Юксьöвчилöн шойна одзжык вöлі посад шöрас, вичкуыс бердын. Öні кулöммесö дзебöны посадсянь лунвылас.

Культура[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Посадын эмöсь:

Уджалö фольклор коллектив.

Посад лун чулöтлöны юнь помланьын.

Юксьöвын кык стадион: клуб одзын да школа одзын. Одзжык орслöмась вичку бердісь важ шойнаын.

Казьмöтаннэз да сингажöтаннэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Берся[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  • Юксьöв вичкулöн вöлі öддьöн гора жынняныс, тонгöмыс пö кылöма нельки Иванчинаöдз.
  • Ордча посаддэзын юксьöвчиэзöс лыддьöны вывті асныраэзöн. Татісь оліссез былись öддьöн радейтöны ассьыныс гортнысö, Юксьöвыс ны понда — «мулöн гöг».
  • Юксьöвыслöн эм кык «пригород» — Митя́ да Парма́йыл; öтлаын Юксьöвыскöт нія лöсьöтöны посадмуись культурнöй да кöзяйственнöй центр. Этія центрыслö паныт сулалö с. ш. Ту́рция: ыджыт туйсянь ылынкодь поздісьöм грезддэз Бажӧ́в, Москвина́, Сизьӧ́в, Верши́нин да Арти́пöв.

Лыддьöтан[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  • Коми-Пермяцкий национальный округ. Москва-Ленинград, 1948.
  • Кочевский район: прошлое и настоящее / сост. Н. М. Коваль, С. Н. Пыстогова. Пермь, 2006. 464 с. ISBN 5-88009-020-5

Ыстöттэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

Ыстісяннэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  1. Вот öктіссез сайтісь