Лузса

Босьтöм Википедияись

Лузса (кз. Лузсаяс) — коми отир, кöдна олöны Луз ю дорын да Лэт ю йылын. Лузсалöн олан муэз пырöны Коми Республикаись Луздор районö.

Луз дорын комиэз олöмась важынсянь, м.э. І сюрсво помсянь ни. Мöдік комиэзся одзжык нія шедöмась роч кипод увтö, перво Ростов-Суздаль князяинö, сыбöрын Мӧскваись княззез увтö. ХІІІ-ХІV веккезö Луз кывтытö локтöмась овны роч крессяна. Этноссэз торйöтан визьыс мунöма Спаспоруб погостöт. Му, кытöн кольччисö овны комиэз, роч сёртоккезын пондöмась шуны Лузскöй Пермцаöн. Рочöн татісь комиэз шусьöны пермяккезöн.

Сійöн, мыля лузса сы одза кöртасисö роччезкöт, ны культура да кöзяйство лоöмась бура неöткодьöсь ордча комиэз сьöрті. Татöн уна гöрöмась му, кöдзöмась шабді, быдтöмась порссез. Аскодяöсь вöлöмась промысёллэз, паськöм, орнамент. Керкуэз да мöдік стройба асмоза жö керöмась.

Антропология сьöрті лузсалöн ятка-кама сублапоноид тип. Отир баитöны луз-лэт диалект вылын, кöда бура неöткодь мöдік коми диалекттэз сьöрті.

Лузсаын позьö янсöтны кык группа: луздорса да лэтдорса.

Öшмöссэз[вильмӧтны | Вильмӧтны код]

  • Белицер В.Н. Очерки по этнографии народов коми. М., 1958.
  • Коми войтыр: культура да история йылысь дженьыд серпаскывъяс. Сыктывкар, 2008. ISBN 978-963-9876-02-6.
  • Коми-зыряне. Историко-этнографический справочник. Сыктывкар, 1993. ISBN 5-7555-0440-7